Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

Головна · C# · IDE · Команди UO · За абеткою · Приклади · Мови

Перегляд даних предметів, клітин карти та ігрових вікон, а також перевірка імен і параметрів команд API. Наявність команди в довіднику не гарантує, що конкретна ігрова дія доступна зараз.

UO.Help · UO.Dump · UO.Info · UO.InfoColor · UO.GetInfo · UO.ExtendedInfo · UO.InfoTile · UO.InfoGump · UO.InfoGumps · UO.ApiNameExists · UO.ApiParameterExists · UO.ApiSignatureExists · UO.Version · UO.ClientInfo

Нижче наведено короткі приклади. У повному описі кожної команди є параметри, результат, обмеження та кілька самостійних скриптів: прямий код, варіант із функцією та варіант із класом.

Параметри, результат та всі сценарії

UO.InfoGump();

Параметри, результат та всі сценарії

return UO.ApiNameExists("UO.GetType");

Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

int UO.ApiNameExists(object? name);

Перевіряє реєстрацію імені викликаної нативної функції.

• name — Обов'язкова string: точне зареєстроване ім'я, не відображення виклику. Регістр і прогалини з обох боків не важливі; UO. автоматично не додається. Порожнє чи невідоме ім'я дає 0. Процедури користувача не враховуються.

int: 1 — ім’я зареєстроване, 0 — ні. У C# використовуйте result != 0 або result == 0; порівняння int з true чи false недопустиме. Реєстрація не підтверджує дію сервера.

Кожен приклад можна зберегти окремим файлом .csx та запускати в IDE. Об'єкт UO та функції очікування надає host поточної ігрової сесії. Демонстраційні serial, імена, координати та адреси замініть своїми.

Виконайте цей код як окремий файл .csx. Аргументи видно безпосередньо у виклику; демонстраційні імена, serial та адреси замініть своїми.

Результат одного виклику виводиться в журнал. Число не перетворюється на bool; для масиву показано кількість елементів.

var result = UO.ApiNameExists("UO.GetType");
UO.Print("ApiNameExists: " + Convert.ToString(result));

Параметри та порядок виконання:

• Перший приклад перевіряє ігрове ім'я з явним UO. та повертає 1. Точне ім'я, що перевіряється, і кількість аргументів, коли воно потрібно, видно у виклику.

return UO.ApiNameExists("UO.GetType");

Приклад перевіряє лише реєстрацію нативних імен. Convert.ToInt32 — метод .NET, а не запис UO API, тому ApiNameExists повертає 0. Сам метод доступний у звичайному C#.

return  RunScenario();
 object? RunScenario()
{
    var name = "Convert.ToInt32";
    return UO.ApiNameExists(name);
    return null;
}

Числові результати окремо порівнюються з 0; оператор && застосовується вже до двох значень bool. Для цих імен результат — false.

return  new ScriptScenario(UO, WaitAsync, Args, Cancellation, Checkpoint).RunScenario();
class ScriptScenario
{
    private readonly global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi UO;
    private readonly Func<int, Task> WaitAsync;
    private readonly string[] Args;
    private readonly CancellationToken Cancellation;
    private readonly Action Checkpoint;
    public ScriptScenario(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api, Func<int, Task> wait, string[] args, CancellationToken cancellation, Action checkpoint)
    {
        UO = api;
        WaitAsync = wait;
        Args = args;
        Cancellation = cancellation;
        Checkpoint = checkpoint;
    }

     public object? RunScenario()
    {
        return HasBoth("GetType", "UO.GetType");
        return null;
    }

    dynamic HasBoth(dynamic first, dynamic second)
    {
        return UO.ApiNameExists(first) != 0 && UO.ApiNameExists(second) != 0;
    }
}

C# враховує регістр. Використовуйте точне ім’я UO. Числові прапорці порівнюйте з 0; bool використовуйте лише там, де сигнатура повертає bool.

Параметри: name (String)

Результат: int / Integer.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ApiNameExists.
• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.NormalizeApiName: NormalizeApiName(name).

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

public int ApiNameExists(string name)

        {

            string normalized = NormalizeApiName(name);

            return metadata.NativeSubrutines.Any(definition =>

                definition.Name.Equals(normalized, StringComparison.OrdinalIgnoreCase)) ? 1 : 0;

        }

Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

int UO.ApiParameterExists(object? name);

Перевіряє реєстрацію значення runtime чи іменованого об'єкта.

• name — Обов'язкова string: точне зареєстроване ім'я, не відображення виклику. Регістр і прогалини з обох боків не важливі; UO. автоматично не додається. Порожнє чи невідоме ім'я дає 0. Процедури користувача не враховуються.

int: 1 — ім’я зареєстроване, 0 — ні. У C# використовуйте result != 0 або result == 0; порівняння int з true чи false недопустиме. Реєстрація не підтверджує дію сервера.

Кожен приклад можна зберегти окремим файлом .csx та запускати в IDE. Об'єкт UO та функції очікування надає host поточної ігрової сесії. Демонстраційні serial, імена, координати та адреси замініть своїми.

Виконайте цей код як окремий файл .csx. Аргументи видно безпосередньо у виклику; демонстраційні імена, serial та адреси замініть своїми.

Результат одного виклику виводиться в журнал. Число не перетворюється на bool; для масиву показано кількість елементів.

var result = UO.ApiParameterExists("backpack");
UO.Print("ApiParameterExists: " + Convert.ToString(result));

Параметри та порядок виконання:

• Перший приклад перевіряє ігрове ім'я з явним UO. та повертає 1. Точне ім'я, що перевіряється, і кількість аргументів, коли воно потрібно, видно у виклику.

return UO.ApiParameterExists("UO.GetHP");

Перевіряється зареєстрований селектор backpack, результат — 1. Це не перевірка параметрів методів C# та не підтвердження існування рюкзака у світі.

return  RunScenario();
 object? RunScenario()
{
    var name = "backpack";
    return UO.ApiParameterExists(name);
    return null;
}

Параметри та порядок виконання:

• Третій приклад містить повну допоміжну функцію. Він порівнює віддалену коротку форму або арність, що не підтримується, з доступною формою. Параметри name, first, second та count передають імена/кількість без змін. Результат – 0 для перевірок дзвінка та "0:1" для перевірки значень.

return  new ScriptScenario(UO, WaitAsync, Args, Cancellation, Checkpoint).RunScenario();
class ScriptScenario
{
    private readonly global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi UO;
    private readonly Func<int, Task> WaitAsync;
    private readonly string[] Args;
    private readonly CancellationToken Cancellation;
    private readonly Action Checkpoint;
    public ScriptScenario(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api, Func<int, Task> wait, string[] args, CancellationToken cancellation, Action checkpoint)
    {
        UO = api;
        WaitAsync = wait;
        Args = args;
        Cancellation = cancellation;
        Checkpoint = checkpoint;
    }

     public object? RunScenario()
    {
        return CompareNames("GetHP", "UO.GetHP");
        return null;
    }

    dynamic CompareNames(dynamic first, dynamic second)
    {
        return Convert.ToString(UO.ApiParameterExists(first)) + ":" + Convert.ToString(UO.ApiParameterExists(second));
    }
}

C# враховує регістр. Використовуйте точне ім’я UO. Числові прапорці порівнюйте з 0; bool використовуйте лише там, де сигнатура повертає bool.

Параметри: name (String)

Результат: int / Integer.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ApiParameterExists.
• InjectionScript.Runtime.Metadata.IntrinsicVariableExists: metadata.IntrinsicVariableExists(value).

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

public int ApiParameterExists(string name)

        {

            string value = (name ?? string.Empty).Trim();

            if (value.Length == 0)

                return 0;



            if (Metadata.ShortcutVariables.Any(item => item.Equals(value, StringComparison.OrdinalIgnoreCase)))

                return 1;



            return metadata.IntrinsicVariableExists(value) ? 1 : 0;

        }

Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

int UO.ApiSignatureExists(object? name, object? argumentCount);

Перевіряє реєстрацію імені із заданим числом аргументів.

• name — Обов'язкова string: точне зареєстроване ім'я, не відображення виклику. Регістр і прогалини з обох боків не важливі; UO. автоматично не додається. Порожнє чи невідоме ім'я дає 0. Процедури користувача не враховуються.
• argumentCount - Обов'язковий int: повна кількість позиційних аргументів, включаючи явно передані необов'язкові. Негативну чи непідтримувану кількість дає 0. Типи самих аргументів не перевіряються.

int: 1 — ім’я зареєстроване, 0 — ні. У C# використовуйте result != 0 або result == 0; порівняння int з true чи false недопустиме. Реєстрація не підтверджує дію сервера.

Кожен приклад можна зберегти окремим файлом .csx та запускати в IDE. Об'єкт UO та функції очікування надає host поточної ігрової сесії. Демонстраційні serial, імена, координати та адреси замініть своїми.

Виконайте цей код як окремий файл .csx. Аргументи видно безпосередньо у виклику; демонстраційні імена, serial та адреси замініть своїми.

Результат одного виклику виводиться в журнал. Число не перетворюється на bool; для масиву показано кількість елементів.

var result = UO.ApiSignatureExists("UO.GetType", 1);
UO.Print("ApiSignatureExists: " + Convert.ToString(result));

Параметри та порядок виконання:

• Перший приклад перевіряє ігрове ім'я з явним UO. та повертає 1. Точне ім'я, що перевіряється, і кількість аргументів, коли воно потрібно, видно у виклику.

return UO.ApiSignatureExists("UO.GetType",1);

Перевіряються форми UO.FindType з одним і нулем аргументів. Результат — рядок "1:0"; нульова форма не зареєстрована.

return  RunScenario();
 object? RunScenario()
{
    return Convert.ToString(UO.ApiSignatureExists("UO.FindType", 1)) + ":" + Convert.ToString(UO.ApiSignatureExists("UO.FindType", 0));
    return null;
}

Параметри та порядок виконання:

• Третій приклад містить повну допоміжну функцію. Він порівнює віддалену коротку форму або арність, що не підтримується, з доступною формою. Параметри name, first, second та count передають імена/кількість без змін. Результат – 0 для перевірок дзвінка та "0:1" для перевірки значень.

return  new ScriptScenario(UO, WaitAsync, Args, Cancellation, Checkpoint).RunScenario();
class ScriptScenario
{
    private readonly global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi UO;
    private readonly Func<int, Task> WaitAsync;
    private readonly string[] Args;
    private readonly CancellationToken Cancellation;
    private readonly Action Checkpoint;
    public ScriptScenario(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api, Func<int, Task> wait, string[] args, CancellationToken cancellation, Action checkpoint)
    {
        UO = api;
        WaitAsync = wait;
        Args = args;
        Cancellation = cancellation;
        Checkpoint = checkpoint;
    }

     public object? RunScenario()
    {
        return CheckForm("UO.GetType", 0);
        return null;
    }

    dynamic CheckForm(dynamic name, dynamic count)
    {
        return UO.ApiSignatureExists(name, count);
    }
}

C# враховує регістр. Використовуйте точне ім’я UO. Числові прапорці порівнюйте з 0; bool використовуйте лише там, де сигнатура повертає bool.

Параметри: name (String), argumentCount (Integer)

Результат: int / Integer.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ApiSignatureExists.
• InjectionScript.Runtime.Metadata.NativeSubrutineExists: metadata.NativeSubrutineExists(NormalizeApiName(name), argumentCount).
• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.NormalizeApiName: NormalizeApiName(name).

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

public int ApiSignatureExists(string name, int argumentCount)

            => metadata.NativeSubrutineExists(NormalizeApiName(name), argumentCount) ? 1 : 0;

Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

dynamic UO.ClientInfo();

Читає коротку інформацію про запущеного клієнта.

Параметрів немає.

Array із трьох string: [0] – назва продукту, [1] – версія запущеного клієнта, [2] – каталог клієнта. Індекси починаються з 0. Це не рядок JSON і не словник.

• Дані читаються з RuntimeProductName, RuntimeProductVersion та ClientPath. Команда нічого не змінює і не надсилає серверу.
• Використовуйте ArrayLength перед індексуванням у спільній допоміжній функції. Не плутайте інформацію про клієнта з параметрами персонажа або версією сервера.
• Читає інформацію про поточного клієнта ClassicUO.

Кожен приклад можна зберегти окремим файлом .csx та запускати в IDE. Об'єкт UO та функції очікування надає host поточної ігрової сесії. Демонстраційні serial, імена, координати та адреси замініть своїми.

Виконайте цей код як окремий файл .csx. Аргументи видно безпосередньо у виклику; демонстраційні імена, serial та адреси замініть своїми.

Результат одного виклику виводиться в журнал. Число не перетворюється на bool; для масиву показано кількість елементів.

object? result = UO.ClientInfo();
UO.Print(result is Array values ? "Count: " + values.Length : Convert.ToString(result));

Параметри та порядок виконання:

• 0 - продукт, 1 - версія, 2 - каталог. Значення версії береться під час запуску, у прикладі воно не зафіксовано.

var info = UO.ClientInfo();
UO.Print("Product: " + info[0]);
UO.Print("Client version: " + info[1]);
UO.Print("Client folder: " + info[2]);

Параметри та порядок виконання:

• ArrayLength повертає кількість полів. Останній допустимий індекс дорівнює довжині мінус 1.

return  RunScenario();
 object? RunScenario()
{
    var info = UO.ClientInfo();
    var i = 0;
    while (Truth(i < ArrayLength(info)))
    {
        UO.Print(Convert.ToString(i) + ": " + info[i]);
        i = i + 1;
    }

    return null;
}

int ArrayLength(object? value) => value is System.Array array ? array.Length : 0;
bool Truth(object? value) => value is bool flag ? flag : value is string text ? !string.IsNullOrEmpty(text) : value != null && Convert.ToDouble(value) != 0;

Параметри та порядок виконання:

• ClientCaption повертає рядок із назви та версії. Початковий масив не змінюється.

return  new ScriptScenario(UO, WaitAsync, Args, Cancellation, Checkpoint).RunScenario();
class ScriptScenario
{
    private readonly global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi UO;
    private readonly Func<int, Task> WaitAsync;
    private readonly string[] Args;
    private readonly CancellationToken Cancellation;
    private readonly Action Checkpoint;
    public ScriptScenario(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api, Func<int, Task> wait, string[] args, CancellationToken cancellation, Action checkpoint)
    {
        UO = api;
        WaitAsync = wait;
        Args = args;
        Cancellation = cancellation;
        Checkpoint = checkpoint;
    }

     public object? RunScenario()
    {
        UO.Print(ClientCaption());
        return null;
    }

    dynamic ClientCaption()
    {
        var info = UO.ClientInfo();
        if (Truth(ArrayLength(info) < 2))
        {
            return "Client information unavailable";
        }

        return info[0] + " / " + info[1];
    }

    int ArrayLength(object? value) => value is System.Array array ? array.Length : 0;
    bool Truth(object? value) => value is bool flag ? flag : value is string text ? !string.IsNullOrEmpty(text) : value != null && Convert.ToDouble(value) != 0;
}

C# враховує регістр. Використовуйте точне ім’я UO. Числові прапорці порівнюйте з 0; bool використовуйте лише там, де сигнатура повертає bool.

Параметри: Немає параметрів.

Результат: dynamic / Array.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ExecuteClientApiCompatibility.
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.RuntimeProductName: bridge.RuntimeProductName.
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.RuntimeProductVersion: bridge.RuntimeProductVersion.
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.ClientPath: bridge.ClientPath.

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

case "clientinfo":

                    return new InjectionValue(new[]

                    {

                        new InjectionValue(bridge.RuntimeProductName),

                        new InjectionValue(bridge.RuntimeProductVersion),

                        new InjectionValue(bridge.ClientPath)

                    });

Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

void UO.Dump();
void UO.Dump(object? @object);

Друкує діагностичний знімок відомого клієнта об'єкта.

• object — Необов'язковий serial/посилання. Без аргументу використовується bridge. LastTarget.

void - значення, що повертається немає.

• Повідомлення містить serial як 0xXXXXXXXX, ім'я, graphic/type, hue та X/Y/Z. Поля читаються із локальної моделі; відсутній об'єкт дає порожнє ім'я та нульові поля. Команда не просить свіжі server properties.

Кожен приклад можна зберегти окремим файлом .csx та запускати в IDE. Об'єкт UO та функції очікування надає host поточної ігрової сесії. Демонстраційні serial, імена, координати та адреси замініть своїми.

Виконайте цей код як окремий файл .csx. Аргументи видно безпосередньо у виклику; демонстраційні імена, serial та адреси замініть своїми.

Команда викликається окремим рядком. Повідомлення перед нею показує початок виклику, а не підтвердження дії сервера.

UO.Print("Calling UO.Dump");
UO.Dump();

Параметри та порядок виконання:

• Відсутній аргумент означає LastTarget.

UO.Dump();

Параметри та порядок виконання:

• Усі поля ставляться до свого персонажа.

return  RunScenario();
 object? RunScenario()
{
    UO.Dump("self");
    return null;
}

Параметри та порядок виконання:

• Перевірка Exists відокремлює відсутню модель від об'єкта з нульовими полями.

return  new ScriptScenario(UO, WaitAsync, Args, Cancellation, Checkpoint).RunScenario();
class ScriptScenario
{
    private readonly global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi UO;
    private readonly Func<int, Task> WaitAsync;
    private readonly string[] Args;
    private readonly CancellationToken Cancellation;
    private readonly Action Checkpoint;
    public ScriptScenario(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api, Func<int, Task> wait, string[] args, CancellationToken cancellation, Action checkpoint)
    {
        UO = api;
        WaitAsync = wait;
        Args = args;
        Cancellation = cancellation;
        Checkpoint = checkpoint;
    }

     public object? RunScenario()
    {
        var id = UO.LastTarget();
        if (Truth(UO.Exists(id)))
        {
            UO.Dump(id);
        }

        return null;
    }

    bool Truth(object? value) => value is bool flag ? flag : value is string text ? !string.IsNullOrEmpty(text) : value != null && Convert.ToDouble(value) != 0;
}

C# враховує регістр. Використовуйте точне ім’я UO. Числові прапорці порівнюйте з 0; bool використовуйте лише там, де сигнатура повертає bool.

Параметри: Немає параметрів.

Результат: void / Unit.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ExecuteLegacyManualAlias.
• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ExecuteLegacyManualAlias::Arg: Arg(0, bridge.LastTarget).
• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.SystemMessage: SystemMessage($"0x{id:X8} {bridge.GetName(id)} type=0x{bridge.GetGraphics(id):X4} hue=0x{bridge.GetColor(id):X4} xyz={bridge.GetX(id)},{bridge.GetY(id)},{bridge.GetZ(id)}").
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetName: bridge.GetName(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetGraphics: bridge.GetGraphics(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetColor: bridge.GetColor(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetX: bridge.GetX(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetY: bridge.GetY(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetZ: bridge.GetZ(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.LastTarget: bridge.LastTarget.

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

case "dump":

                {

                    int id = Arg(0, bridge.LastTarget);

                    SystemMessage($"0x{id:X8} {bridge.GetName(id)} type=0x{bridge.GetGraphics(id):X4} hue=0x{bridge.GetColor(id):X4} xyz={bridge.GetX(id)},{bridge.GetY(id)},{bridge.GetZ(id)}");

                    break;

                }

Параметри: object (Any)

Результат: void / Unit.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ExecuteLegacyManualAlias.
• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ExecuteLegacyManualAlias::Arg: Arg(0, bridge.LastTarget).
• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.SystemMessage: SystemMessage($"0x{id:X8} {bridge.GetName(id)} type=0x{bridge.GetGraphics(id):X4} hue=0x{bridge.GetColor(id):X4} xyz={bridge.GetX(id)},{bridge.GetY(id)},{bridge.GetZ(id)}").
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetName: bridge.GetName(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetGraphics: bridge.GetGraphics(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetColor: bridge.GetColor(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetX: bridge.GetX(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetY: bridge.GetY(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GetZ: bridge.GetZ(id).
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.LastTarget: bridge.LastTarget.

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

case "dump":

                {

                    int id = Arg(0, bridge.LastTarget);

                    SystemMessage($"0x{id:X8} {bridge.GetName(id)} type=0x{bridge.GetGraphics(id):X4} hue=0x{bridge.GetColor(id):X4} xyz={bridge.GetX(id)},{bridge.GetY(id)},{bridge.GetZ(id)}");

                    break;

                }

Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

dynamic UO.ExtendedInfo();

Повертає чотири поля поточної конфігурації клієнта з'єднання.

Параметрів немає.

Array [ClientPath:string, CurrentProfilePath:string, GameServerAddress:string, GameServerPort:int].

• Порядок полів фіксовано. ClientPath та CurrentProfilePath — клієнтські шляхи. GameServerAddress та GameServerPort читають глобальні Settings.GlobalSettings.IP/Port: це налаштована адреса, не перевірка фактичного peer менеджерської сесії. Список не містить пароля і не запитує відомості сервера. Порожні значення можливі до вибору профілю/з'єднання.

Кожен приклад можна зберегти окремим файлом .csx та запускати в IDE. Об'єкт UO та функції очікування надає host поточної ігрової сесії. Демонстраційні serial, імена, координати та адреси замініть своїми.

Виконайте цей код як окремий файл .csx. Аргументи видно безпосередньо у виклику; демонстраційні імена, serial та адреси замініть своїми.

Результат одного виклику виводиться в журнал. Число не перетворюється на bool; для масиву показано кількість елементів.

object? result = UO.ExtendedInfo();
UO.Print(result is Array values ? "Count: " + values.Length : Convert.ToString(result));

Параметри та порядок виконання:

• Масив містить змішані типи, тому використовується Convert. ToString.

var info = UO.ExtendedInfo();
for (int i = (int)(0); i <= ArrayLength(info)-1; i += (int)(1))
{
    UO.Print(Convert.ToString(info[i]));
}

int ArrayLength(object? value) => value is System.Array array ? array.Length : 0;

Параметри та порядок виконання:

• Індекси 2 та 3 — адреса та порт.

return  RunScenario();
 object? RunScenario()
{
    var info = UO.ExtendedInfo();
    UO.Print(Convert.ToString(info[2]) + ":" + Convert.ToString(info[3]));
    return null;
}

Параметри та порядок виконання:

• Індекс 1 — CurrentProfilePath, а не ClientPath.

return  new ScriptScenario(UO, WaitAsync, Args, Cancellation, Checkpoint).RunScenario();
class ScriptScenario
{
    private readonly global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi UO;
    private readonly Func<int, Task> WaitAsync;
    private readonly string[] Args;
    private readonly CancellationToken Cancellation;
    private readonly Action Checkpoint;
    public ScriptScenario(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api, Func<int, Task> wait, string[] args, CancellationToken cancellation, Action checkpoint)
    {
        UO = api;
        WaitAsync = wait;
        Args = args;
        Cancellation = cancellation;
        Checkpoint = checkpoint;
    }

     public object? RunScenario()
    {
        var info = UO.ExtendedInfo();
        var path = info[1];
        UO.Print(path);
        return null;
    }
}

C# враховує регістр. Використовуйте точне ім’я UO. Числові прапорці порівнюйте з 0; bool використовуйте лише там, де сигнатура повертає bool.

Параметри: Немає параметрів.

Результат: dynamic / Any.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ExecuteClientApiCompatibility.
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.ClientPath: bridge.ClientPath.
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.CurrentProfilePath: bridge.CurrentProfilePath.
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GameServerAddress: bridge.GameServerAddress.
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.GameServerPort: bridge.GameServerPort.

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

case "extendedinfo":

                    return new InjectionValue(new[] { new InjectionValue(bridge.ClientPath), new InjectionValue(bridge.CurrentProfilePath), new InjectionValue(bridge.GameServerAddress), new InjectionValue(bridge.GameServerPort) });

Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

string UO.GetInfo(object? arg);

Повертає ім'я персонажа лише для точного селектора character.

• arg - string. Точне реєстрозалежне значення character викликає GetName("self"); будь-яке інше значення не розпізнається.

string – ім'я свого персонажа для character; рядковий літерал UNKNOWN для решти аргументів. За відсутності персонажа ім'я може бути порожнім.

• Порівняння StringComparison. Ordinal реєстрозалежно. Підтримується лише селектор character. Команда не надсилає мережевих запитів: вона читає ім'я з локальної моделі персонажа. Вікно FillInfoWindow керується окремо.

Кожен приклад можна зберегти окремим файлом .csx та запускати в IDE. Об'єкт UO та функції очікування надає host поточної ігрової сесії. Демонстраційні serial, імена, координати та адреси замініть своїми.

Виконайте цей код як окремий файл .csx. Аргументи видно безпосередньо у виклику; демонстраційні імена, serial та адреси замініть своїми.

Результат одного виклику виводиться в журнал. Число не перетворюється на bool; для масиву показано кількість елементів.

var result = UO.GetInfo("character");
UO.Print("GetInfo: " + Convert.ToString(result));

Параметри та порядок виконання:

• Точний літерал character читає self.

var name = UO.GetInfo("character");
UO.Print(name);

Параметри та порядок виконання:

• Character не збігається та повертає UNKNOWN.

return  RunScenario();
 object? RunScenario()
{
    var value = UO.GetInfo("Character");
    UO.Print(value);
    return null;
}

Параметри та порядок виконання:

• profile не підтримується цією реалізацією.

return  new ScriptScenario(UO, WaitAsync, Args, Cancellation, Checkpoint).RunScenario();
class ScriptScenario
{
    private readonly global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi UO;
    private readonly Func<int, Task> WaitAsync;
    private readonly string[] Args;
    private readonly CancellationToken Cancellation;
    private readonly Action Checkpoint;
    public ScriptScenario(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api, Func<int, Task> wait, string[] args, CancellationToken cancellation, Action checkpoint)
    {
        UO = api;
        WaitAsync = wait;
        Args = args;
        Cancellation = cancellation;
        Checkpoint = checkpoint;
    }

     public object? RunScenario()
    {
        var value = UO.GetInfo("profile");
        UO.Print(value);
        return null;
    }
}

C# враховує регістр. Використовуйте точне ім’я UO. Числові прапорці порівнюйте з 0; bool використовуйте лише там, де сигнатура повертає bool.

Параметри: arg (String)

Результат: string / String.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.GetInfo.
• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.GetName: GetName("self").

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

private string GetInfo(string arg)

        {

            if (arg.Equals("character", StringComparison.Ordinal))

                return GetName("self");



            return "UNKNOWN";

        }

Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

void UO.Help();

Параметрів немає.

void - значення немає. Викликайте окремим рядком; завершення не підтверджує дію сервера.

• Змінює або показує лише вказані локальні дані. Серверного підтвердження цієї команди немає.

Кожен приклад можна зберегти окремим файлом .csx та запускати в IDE. Об'єкт UO та функції очікування надає host поточної ігрової сесії. Демонстраційні serial, імена, координати та адреси замініть своїми.

Виконайте цей код як окремий файл .csx. Аргументи видно безпосередньо у виклику; демонстраційні імена, serial та адреси замініть своїми.

Команда викликається окремим рядком. Повідомлення перед нею показує початок виклику, а не підтвердження дії сервера.

UO.Print("Calling UO.Help");
UO.Help();

Параметри та порядок виконання:

• Показує локальну підказку про C# IDE.

UO.Help();

Параметри та порядок виконання:

• ExecuteLegacyManualAlias виводить рядок про UO.*, налаштований префікс чату та Options > C# IDE > Manual через SystemMessage. Запит сервера не надсилається.

return  RunScenario();
 object? RunScenario()
{
    UO.Help();
    UO.OpenIDE();
    return null;
}

Параметри та порядок виконання:

• Змінює або показує лише вказані локальні дані. Серверного підтвердження цієї команди немає.

return  new ScriptScenario(UO, WaitAsync, Args, Cancellation, Checkpoint).RunScenario();
class ScriptScenario
{
    private readonly global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi UO;
    private readonly Func<int, Task> WaitAsync;
    private readonly string[] Args;
    private readonly CancellationToken Cancellation;
    private readonly Action Checkpoint;
    public ScriptScenario(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api, Func<int, Task> wait, string[] args, CancellationToken cancellation, Action checkpoint)
    {
        UO = api;
        WaitAsync = wait;
        Args = args;
        Cancellation = cancellation;
        Checkpoint = checkpoint;
    }

     public object? RunScenario()
    {
        UO.Help();
        UO.Print("Options > C# IDE > Manual");
        return null;
    }
}

C# враховує регістр. Використовуйте точне ім’я UO. Числові прапорці порівнюйте з 0; bool використовуйте лише там, де сигнатура повертає bool.

Параметри: Немає параметрів.

Результат: void / Unit.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ExecuteLegacyManualAlias.
• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.SystemMessage: SystemMessage("C# Scripts IDE: use UO.* in scripts or the configured chat prefix. Open Options > C# Scripts IDE > Manual.").

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

case "help": SystemMessage("C# Scripts IDE: use UO.* in scripts or the configured chat prefix. Open Options > C# Scripts IDE > Manual."); break;

string UO.Info();
string UO.Info(object? serial);
string UO.Info(object? type, object? x, object? y);
string UO.Info(object? type, object? x, object? y, object? z);

Режим виклику визначає результат: команда з графічного чату або прив’язаної команди відкриває таблицю з полями, значеннями, Ctrl+C та прокруткою. Звичайний C#-скрипт отримує рядок даних без вікон і без прицілу, навіть коли ігрове вікно відкрите. Доступні лише дані, відомі клієнту.

У графічному чаті Info та InfoTile без аргументів вмикають приціл. У скрипті Info() читає останню об’єктну ціль або свого персонажа, а InfoTile() — землю під персонажем. Явні serial, type та координати читають заданий об’єкт або тайл. Третій аргумент InfoTile(x,y,map) — номер карти.

• serial — Серійний номер об’єкта або збережений псевдонім.
• type — Графічний ID предмета; -1 — будь-який тип у вказаній точці.
• x — Координата X світу.
• y — Координата Y світу.
• z — Висота Z; скорочена форма використовує 0.

Префікс налаштовується в C# Scripts IDE. Нижче # — лише приклад префікса. Параметри відокремлюються пробілами; лапки зберігають текст як один параметр. id означає serial, type означає graphic. xy x y [z] вибирає перший завантажений об’єкт у точці; type без координат — перший знайдений відповідний об’єкт. Для InfoTile третій аргумент форми (x,y,map) — номер карти, а не Z.

#info
#UO.Info id 0x40001234
#info type 0x0EED
#info xy 1450 1690
#info type 0x0EED xy 1450 1690 0

Кожен блок — повний окремий .csx. Демонстраційні serial, type та координати замініть своїми. Параметри передаються у порядку сигнатури; іменовані параметри C# дозволяють явно вказати їх призначення.

string report = UO.Info(0x40001234);
UO.Print(report);

string InspectSelf() => UO.Info("self");
UO.Print(InspectSelf());

foreach (int serial in new[] { 0x40001234, 0x40005678 })
{
    string report = UO.Info(serial);
    UO.Print(report);
}

new CommandSample().Execute(UO);

sealed class CommandSample
{
    public void Execute(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api)
    {
        string report = api.Info(0x40001234);
        api.Print(report);
    }
}

CSharpGameApi.Info
  -> CSharpScriptGlobals
  -> InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.Info

ClassicUOInjectionApiBridge -> YokoInfoReport -> YokoInfoGump

string UO.InfoColor();
string UO.InfoColor(object? serial);

Режим виклику визначає результат: команда з графічного чату або прив’язаної команди відкриває таблицю з полями, значеннями, Ctrl+C та прокруткою. Звичайний C#-скрипт отримує рядок даних без вікон і без прицілу, навіть коли ігрове вікно відкрите. Доступні лише дані, відомі клієнту.

У графічному чаті Info та InfoTile без аргументів вмикають приціл. У скрипті Info() читає останню об’єктну ціль або свого персонажа, а InfoTile() — землю під персонажем. Явні serial, type та координати читають заданий об’єкт або тайл. Третій аргумент InfoTile(x,y,map) — номер карти.

• serial — Серійний номер об’єкта або збережений псевдонім.

Префікс налаштовується в C# Scripts IDE. Нижче # — лише приклад префікса. Параметри відокремлюються пробілами; лапки зберігають текст як один параметр. id означає serial, type означає graphic. xy x y [z] вибирає перший завантажений об’єкт у точці; type без координат — перший знайдений відповідний об’єкт. Для InfoTile третій аргумент форми (x,y,map) — номер карти, а не Z.

#infocolor 0x40001234

Кожен блок — повний окремий .csx. Демонстраційні serial, type та координати замініть своїми. Параметри передаються у порядку сигнатури; іменовані параметри C# дозволяють явно вказати їх призначення.

UO.Print(UO.InfoColor(0x40001234));

string report = UO.InfoColor();
UO.Print(report);

foreach (int serial in new[] { 0x40001234, 0x40005678 })
    UO.Print(UO.InfoColor(serial));

new CommandSample().Execute(UO);

sealed class CommandSample
{
    public void Execute(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api)
    {
        api.Print(api.InfoColor(0x40001234));
    }
}

CSharpGameApi.InfoColor
  -> CSharpScriptGlobals
  -> InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.InfoColor

ClassicUOInjectionApiBridge -> YokoInfoReport -> YokoInfoGump

string UO.InfoGump();
string UO.InfoGump(object? gump);

Режим виклику визначає результат: команда з графічного чату або прив’язаної команди відкриває таблицю з полями, значеннями, Ctrl+C та прокруткою. Звичайний C#-скрипт отримує рядок даних без вікон і без прицілу, навіть коли ігрове вікно відкрите. Доступні лише дані, відомі клієнту.

InfoGump() читає останнє активне вікно: серверний діалог або локальне вікно клієнта. Можна передати ID чи індекс; last, LastGump та Last Gump означають останнє вікно. InfoGumps повертає список. Самі вікна інспектора не потрапляють до списку. Таблиця відкривається лише для графічної команди.

• gump — ID серверного вікна або його індекс; -1 — останнє активне.

Префікс налаштовується в C# Scripts IDE. Нижче # — лише приклад префікса. Параметри відокремлюються пробілами; лапки зберігають текст як один параметр. id означає serial, type означає graphic. xy x y [z] вибирає перший завантажений об’єкт у точці; type без координат — перший знайдений відповідний об’єкт. Для InfoTile третій аргумент форми (x,y,map) — номер карти, а не Z.

#infogump
#infogump last
#info gump last gump
#infogump 0x12345678

Кожен блок — повний окремий .csx. Демонстраційні serial, type та координати замініть своїми. Параметри передаються у порядку сигнатури; іменовані параметри C# дозволяють явно вказати їх призначення.

string report = UO.InfoGump();
UO.Print(report);

UO.Print(UO.InfoGump(0x12345678));

string ReadLatestWindow() => UO.InfoGump();
UO.Print(ReadLatestWindow());

new CommandSample().Execute(UO);

sealed class CommandSample
{
    public void Execute(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api)
    {
        string report = api.InfoGump();
        api.Print(report);
    }
}

CSharpGameApi.InfoGump
  -> CSharpScriptGlobals
  -> InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.InfoGump

ClassicUOInjectionApiBridge -> YokoInfoReport -> YokoInfoGump

string UO.InfoGumps();
string UO.InfoGumps(object? gump);

Режим виклику визначає результат: команда з графічного чату або прив’язаної команди відкриває таблицю з полями, значеннями, Ctrl+C та прокруткою. Звичайний C#-скрипт отримує рядок даних без вікон і без прицілу, навіть коли ігрове вікно відкрите. Доступні лише дані, відомі клієнту.

InfoGump() читає останнє активне вікно: серверний діалог або локальне вікно клієнта. Можна передати ID чи індекс; last, LastGump та Last Gump означають останнє вікно. InfoGumps повертає список. Самі вікна інспектора не потрапляють до списку. Таблиця відкривається лише для графічної команди.

• gump — ID серверного вікна або його індекс; -1 — останнє активне.

Префікс налаштовується в C# Scripts IDE. Нижче # — лише приклад префікса. Параметри відокремлюються пробілами; лапки зберігають текст як один параметр. id означає serial, type означає graphic. xy x y [z] вибирає перший завантажений об’єкт у точці; type без координат — перший знайдений відповідний об’єкт. Для InfoTile третій аргумент форми (x,y,map) — номер карти, а не Z.

#infogumps

Кожен блок — повний окремий .csx. Демонстраційні serial, type та координати замініть своїми. Параметри передаються у порядку сигнатури; іменовані параметри C# дозволяють явно вказати їх призначення.

UO.Print(UO.InfoGumps());

string report = UO.InfoGumps(0x12345678);
UO.Print(report);

string ReadAllWindows() => UO.InfoGumps();
UO.Print(ReadAllWindows());

new CommandSample().Execute(UO);

sealed class CommandSample
{
    public void Execute(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api)
    {
        api.Print(api.InfoGumps());
    }
}

CSharpGameApi.InfoGumps
  -> CSharpScriptGlobals
  -> InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.InfoGumps

ClassicUOInjectionApiBridge -> YokoInfoReport -> YokoInfoGump

string UO.InfoTile();
string UO.InfoTile(object? x);
string UO.InfoTile(object? x, object? y);
string UO.InfoTile(object? x, object? y, object? map);
string UO.InfoTile(object? type, object? x, object? y, object? z);
string UO.InfoTile(object? type, object? x, object? y, object? z, object? map);

Режим виклику визначає результат: команда з графічного чату або прив’язаної команди відкриває таблицю з полями, значеннями, Ctrl+C та прокруткою. Звичайний C#-скрипт отримує рядок даних без вікон і без прицілу, навіть коли ігрове вікно відкрите. Доступні лише дані, відомі клієнту.

У графічному чаті Info та InfoTile без аргументів вмикають приціл. У скрипті Info() читає останню об’єктну ціль або свого персонажа, а InfoTile() — землю під персонажем. Явні serial, type та координати читають заданий об’єкт або тайл. Третій аргумент InfoTile(x,y,map) — номер карти.

• map — Номер карти; без цього параметра — поточна карта.
• type — Графічний ID предмета; -1 — будь-який тип у вказаній точці.
• x — Координата X світу.
• y — Координата Y світу.
• z — Висота Z; скорочена форма використовує 0.

Префікс налаштовується в C# Scripts IDE. Нижче # — лише приклад префікса. Параметри відокремлюються пробілами; лапки зберігають текст як один параметр. id означає serial, type означає graphic. xy x y [z] вибирає перший завантажений об’єкт у точці; type без координат — перший знайдений відповідний об’єкт. Для InfoTile третій аргумент форми (x,y,map) — номер карти, а не Z.

#infotile
#info tile xy 1450 1690
#infotile 1450 1690 0
#infotile type 0x0EED 1450 1690 0 0

Кожен блок — повний окремий .csx. Демонстраційні serial, type та координати замініть своїми. Параметри передаються у порядку сигнатури; іменовані параметри C# дозволяють явно вказати їх призначення.

UO.Print(UO.InfoTile(1450, 1690));

string report = UO.InfoTile(1450, 1690, 0);
UO.Print(report);

UO.Print(UO.InfoTile(0x0EED, 1450, 1690, 0, 0));

new CommandSample().Execute(UO);

sealed class CommandSample
{
    public void Execute(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api)
    {
        api.Print(api.InfoTile(1450, 1690));
    }
}

CSharpGameApi.InfoTile
  -> CSharpScriptGlobals
  -> InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.InfoTile

ClassicUOInjectionApiBridge -> YokoInfoReport -> YokoInfoGump

Українська · Русский · English · Deutsch · Français · Italiano · Español · 繁體中文 · 日本語 · 한국어

void UO.Version();

Друкує назву та версію runtime продукту.

Параметрів немає.

void - значення немає. Викликайте окремим рядком; завершення не підтверджує дію сервера.

• ExecuteLegacyManualAlias виводить bridge.RuntimeProductName та bridge.RuntimeProductVersion через SystemMessage. Це рядок у журналі, який не повертається номер версії.
• Змінює або показує лише вказані локальні дані. Серверного підтвердження цієї команди немає.

Кожен приклад можна зберегти окремим файлом .csx та запускати в IDE. Об'єкт UO та функції очікування надає host поточної ігрової сесії. Демонстраційні serial, імена, координати та адреси замініть своїми.

Виконайте цей код як окремий файл .csx. Аргументи видно безпосередньо у виклику; демонстраційні імена, serial та адреси замініть своїми.

Команда викликається окремим рядком. Повідомлення перед нею показує початок виклику, а не підтвердження дії сервера.

UO.Print("Calling UO.Version");
UO.Version();

Параметри та порядок виконання:

• Друкує назву та версію runtime продукту.

UO.Version();

Параметри та порядок виконання:

• ExecuteLegacyManualAlias виводить bridge.RuntimeProductName та bridge.RuntimeProductVersion через SystemMessage. Це рядок у журналі, який не повертається номер версії.

return  RunScenario();
 object? RunScenario()
{
    UO.Version();
    UO.Help();
    return null;
}

Параметри та порядок виконання:

• Змінює або показує лише вказані локальні дані. Серверного підтвердження цієї команди немає.

return  new ScriptScenario(UO, WaitAsync, Args, Cancellation, Checkpoint).RunScenario();
class ScriptScenario
{
    private readonly global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi UO;
    private readonly Func<int, Task> WaitAsync;
    private readonly string[] Args;
    private readonly CancellationToken Cancellation;
    private readonly Action Checkpoint;
    public ScriptScenario(global::ClassicUO.CSharp.CSharpGameApi api, Func<int, Task> wait, string[] args, CancellationToken cancellation, Action checkpoint)
    {
        UO = api;
        WaitAsync = wait;
        Args = args;
        Cancellation = cancellation;
        Checkpoint = checkpoint;
    }

     public object? RunScenario()
    {
        UO.Version();
        UO.Print(UO.GetUserCodepage());
        return null;
    }
}

C# враховує регістр. Використовуйте точне ім’я UO. Числові прапорці порівнюйте з 0; bool використовуйте лише там, де сигнатура повертає bool.

Параметри: Немає параметрів.

Результат: void / Unit.

Під час виклику:

• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.ExecuteLegacyManualAlias.
• InjectionScript.Runtime.InjectionApiUO.SystemMessage: SystemMessage($"{bridge.RuntimeProductName} v{bridge.RuntimeProductVersion}").
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.RuntimeProductName: bridge.RuntimeProductName.
• ClassicUO.Game.Managers.ClassicUOInjectionApiBridge.RuntimeProductVersion: bridge.RuntimeProductVersion.

Внутрішній код реалізації, не самостійний скрипт.

case "version": SystemMessage($"{bridge.RuntimeProductName} v{bridge.RuntimeProductVersion}"); break;